Профкапитал - финансовые новости

Списание банком задолженности по кредиту и его налогообложение.

Списание банком задолженности по кредиту и его налогообложение.

Трохи більше місяця залишається фізичним особам на подання до фіскальної служби податкової декларації за звітний 2016 рік. Тому сьогодні торкнемося податкового аспекту списання (або прощення) банком заборгованості за кредитним договором. Для цього спочатку потрібно розібратися з терміном «додаткове благо». Отже, в підпункті 14.1.47 Податкового кодексу (надалі – Кодекс) вказано, що додаткові блага – це кошти, цінності, послуги або інші види доходу, що виплачуються (надаються) на користь платників податків податковими агентами, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов´язаний з виконанням обов´язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами з такими платниками податків (крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу).
Слід зауважити, що Кодекс чітко вказує, що додаткові блага виплачуються або надаються платникам податків податковими агентами, тобто повинен настати факт отримання грошових коштів, матеріальних або нематеріальних цінностей чи послуг. Наприклад, за кредитним договором боржник отримав від банку повернення вже сплачених коштів.
У 2015 році до Кодексу були внесені зміни з метою виключити з додаткового блага списання (анулювання) боргу кредитами в іноземній валюті. Насправді ж ці зміни, певною мірою, навпаки ускладнили становище позичальників. Є багато позичальників, яким банки списали частину заборгованості, але списання стосувалося основної суми боргу, тобто тіла кредиту, оскільки позичальники гасили, як правило, нараховані проценти і до погашення відчутної суми тіла кредиту справа не дійшла.
Пункт 8 підрозділу 1 Перехідних положень Кодексу передбачає, що не вважається додатковим благом платника податку сума, прощена кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за валютним кредитом за курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу за курсом НБУ на 01.01.2014р., а також сума процентів, комісій та штрафних санкцій за такими кредитними договорами, списаних кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із банкрутством, до закінчення строку позовної давності. Це стосується фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014р., і поширюється на операції із списання банками заборгованості позичальників за валютними кредитами, що здійснювалися після 01.01.2015р. Тобто до об’єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб не включається як додаткове благо сума боргу, прощена після 01 січня 2015 року.
Отже, під оподаткування у вигляді додаткового блага підпадає лише сума прощеного кредитором основного боргу, отримана як добуток прощеної суми основного боргу на курс однієї з іноземних валют, в яких видавалась більшість кредитів, станом на 01.01.2014р., а саме: 7,993 грн. за 1 долар США, 11,04153 грн. за 1 Євро та 9,025282 грн. за 1 Швейцарський франк.
Слід зауважити, що підпунктом д) пункту 164.2.17. Кодексу передбачено, що у боржника, якому кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності було прощено борг за кредитом та якого було належним чином повідомлено про відповідне прощення чи укладено відповідний договір, виникає додаткове благо на всю суму прощення боргу, зменшену на 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати.
Аналізуючи норми підпункту д) пункту 164.2.17. та пункту 8 підрозділу 1 Перехідних положень, можна прийти до висновку, що вони суперечать нормам підпункту 14.1.47 Податкового кодексу України. В такому випадку повинна застосуватись норма статті 56.21. Кодексу, тобто коли різні норми законодавства суперечать між собою та припускають неоднозначне трактування прав та обов´язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Тому позичальник, якому було прощено борг за кредитом, в першу чергу повинен визначитися з власною позицією та здійснити відповідні дії, передбачені податковим законодавством, або утриматись від них та завчасно готуватись до оскарження рішень податкових органів. Тобто враховуючи викладене вище, у позичальника виникає два варіанти дій:
1. позичальник визнає прощення боргу за кредитом додатковим благом і, дотримуючись порядку визначеного Кодексом, подає до податкового органу податкову декларацію, в якій зазначає розмір отриманого додаткового блага за звітний період, з наступною сплатою податку.
2. позичальник не визнає прощення боргу за кредитом додатковим благом, утримується від подання податкової декларації і, враховуючи позицію податкових органів, повинен бути готовий до майбутнього протистояння з податковими органами щодо оскарження рішень податкової служби про донарахування податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.
Протягом десяти днів після отримання вимоги податкового органу про сплату позичальником суми податку слід підготувати скаргу (в адміністративному порядку) на відповідне рішення та подати її до вищестоящого податкового органу. На момент оскарження сума вимоги про сплату податку є неузгодженою, а тому не підлягає сплаті. Якщо оскарження в адміністративному порядку не дало бажаного результату, подається позовна заява до суду про оскарження рішення податкового органу.
За наслідками розгляду позовної заяви, з моменту набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції сума податкового зобов’язання вважається узгодженою. Тому у випадку скасування рішення податкового органу, позичальник звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб за списання боргу за кредитом.
Змінами до Податкового кодексу встановлено (підпункту 165.1.59. Кодексу) встановлено, що до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити). Але дана норма Кодексу фактично не працює, оскільки досі не прийнято вказаний спеціальний закон про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті. Процес прийняття відповідного закону триває вже майже три роки і банківське лобі у Верховній раді намагається прийняти закон, за яким умовам реструктуризації відповідатиме незначна частина кредитів в іноземні валюті. Фактично відбуваються спроби прийняти закон, який дозволить зняти мораторій на стягнення майна позичальників, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. На противагу інтересам банкірів активна частина позичальників створивши громадський рух для вирішення проблеми для широкого кола позичальників, намагається довести до законодавчого органу власну редакцію закону та поставити крапку з валютними кредитами в України.

22.03.2017